КАБІНЕТ ІСТОРІЇ ТА СУСПІЛЬНИХ НАУК

КАБІНЕТ ІСТОРІЇ ТА СУСПІЛЬНИХ НАУК

І. Організація роботи кабінета

Основна мета роботи кабінету це забезпечення оптимальних умов організації навчально – виховного процесу:

üпрацювати над удосконаленням методики проведення уроків через запровадження особистісно-орієнтованого підходу до учнів, інноваційних технологій;

üраціонально використовувати на уроках і в позакласній роботі наявні у кабінеті навчально-наочні посібники у комплексі;

üкількісно та раціонально використовувати сучасні електронні педагогічні засоби навчання разом із традиційною наочністю;

üорганізовувати працю викладача та учнів на науковій основі (здійснення наукової організації праці);

üстворювати широкі можливості для самостійної роботи учнів;

üпідвищувати інтерес учнів до матеріалу, що сприяє якісному засвоєнню основних знань, навчає застосовувати їх на практиці, формує вміння робити аргументовані висновки, розвиває наукове мислення;

üзабезпечувати міжпредметні зв’язки;

üпідвищувати рівень проведення позакласних та факультативних занять;

üпоповнювати кабінет літературою, навчально-наочними посібниками;

üпроводити ремонт наявного в кабінеті навчального обладнання;

üорганізовувати виставки саморобних навчальних посібників;

üпроводити засідання методичної комісії викладачів;

üроботу кабінету проводити у тісному зв’язку з іншими навчальними кабінетами з метою сприяння реалізації науково-методичної проблеми навчального закладу тощо.

Основне завдання навчального кабінету:

üнадання науково-методичної допомоги викладачам в удосконаленні навчально-виховної роботи;

üзабезпечення використання викладачем сучасних педагогічних засобів навчання;

üузагальнення та розповсюдження досвіду кращих викладачів;

üорганізація позакласної роботи з учнями.

Наявність добре обладнаного навчального кабінету сприяє забезпеченню високого рівня викладання навчальної дисципліни, підвищенню ефективності праці, підвищенню рівня навчальних досягнень і прищепленню інтересів учнів до навчального предмета.

Правильна організація роботи кабінету допомагає комплексному використанню видів навчального обладнання, зокрема сучасного електронного, що розкриває великі можливості уроку.

Обов’язки завідуючого кабінетом

Для організації роботи кабінету призначається завідуючий кабінетом, до його обов’язків входять:

üскладання перспективного і річного планів роботи кабінету, паспорта комплексно-методичного забезпечення предмета;

üзабезпечення умов для проведення уроків і організації самопідготовки учнів;

üсистематичне поповнення та вдосконалення навчально-матеріальної бази кабінету;

üвпровадження в практику викладання предмета різноманітних навчально - наочних посібників і технічних засобів навчання;

üорганізація виготовлення та використання в навчально-виховній роботі саморобних наочних посібників;

üзабезпечення систематизації наявних у кабінеті навчально-наочних посібників і матеріалів, складання тематичних картотек, картотек усіх демонстраційних і навчально-методичних посібників та роздавального матеріалу;

üвивчення досягнень педагогічної науки, позитивного педагогічного досвіду з питань використання засобів навчання та впровадження цього досвіду в практичну роботу;

üвикористання обладнання кабінету для розвитку науково-технічної творчості у різних формах позакласної роботи;

üорганізація виготовлення саморобних наочних посібників з історії та суспільних дисциплін,використання їх у навчально-виховному процесі;

üзабезпечення безумовного додержання викладачем та учнями встановлених для кабінету правил техніки безпеки, санітарії та гігієни, протипожежної безпеки, правил поведінки учнів під час роботи в кабінеті;

üсистематичне ведення інвентарної книги, занесення до неї відповідних змін про надходження й витрати матеріальних цінностей.

1.2 Обладнання навчального кабінету

Комплектація кабінету обладнанням здійснюється відповідно до типових переліків навчально-наочних посібників, технічних засобів навчання та обладнання загального призначення для загальноосвітніх навчальних закладів.  - двомісних учнівських столів та - учнівських стільців розміщені у кабінеті відповідно до санітарно-гігієнічних правил та норм облаштування, утримання навчальних закладів (п.8.2.ДСанПін 5.5.2.008 - 01).

У кабінеті є препараторська, в якій розмішена - (для історичних карт, плакатів) , шафи-стелажі для літератури, навчально-наочних посібників і роздаткового матеріалу, методична, художня та довідкова література, підручники, змінні стенди.

Оформлення кабінету складається з навчально-методичних експозицій змінного та постійного характеру.

До постійних експозицій належать: державна символіка, інструкція з безпеки праці та пожежної безпеки, правила роботи в кабінеті, інформаційний стенд, стенди історичних подій та портрети історичних постатей.

До експозицій змінного характеру належать: тематичні виставки, матеріали краєзнавчого характеру, додаткова інформація відповідно до навчальної програми, орієнтовні завдання тематичного оцінювання, державної атестації, державних кваліфікаційних іспитів, висвітлення поточних подій у нашій країні та за її межами, результати експериментальної та дослідницької роботи учнів, олімпіад, конкурсів.

Для розташування експозицій обладнуються ламіновані стенди відповідних розмірів. Матеріали експозицій систематично поповнюються при переході до вивчення найбільш складних тем програми.

1.3 Планування роботи кабінету

Робота навчального кабінету планується на підставі перспективного плану розвитку кабінету, а основний є план роботи кабінету на рік. Планування роботи кабінету доцільно проводити за такими розділами:

1.Організаційна робота, господарча робота.

2.Навчально-методична робота.

Тут необхідно спланувати роботу зі створення такої навчально-методичної документації: оснащення технічними програмовими педагогічними засобами навчання (складання диктантів, підбір матеріалів для презентацій, відеофільмів, відеокамери, навчальних програм для мультімедіа); підбір методичних статей; розробка уроків викладача, а також навчальної, довідкової і методичної літератури, розробка і своєчасне оновлення тематичних контрольних робіт; розробка матеріалів до стендів, плакатів, до оснащення методичного куточка або видання вісника; робота щодо систематизації матеріалів навчально-методичного комплексу в кабінеті.

3.Удосконалення матеріально-технічної бази кабінету.

Цей розділ передбачає придбання технічних і сучасних електронних педагогічних засобів навчання, оформлення стендів, виготовлення демонстраційного матеріалу, таблиць, плакатів, діаграм. Виготовлення слайдів, проведення відео зйомки різних матеріалів; поповнення кабінету навчальною, довідковою і методичною літературою; виготовлення методичних тек тощо.

4.Позаурочна робота з учнями.

Передбачає такі заходи: проведення консультацій і додаткових занять; організація роботи гуртків, факультативів, наукового товариства учнів, ініціативних груп з організації творчих справ на базі кабінету; проведення олімпіад, інтелектуальних марафонів, конференцій, вікторин, командних змагань, конкурсів; випуск стінгазет, інформаційних листків, бюлетенів; виступ на тематичних лінійках і в радіогазетах.

5.Інформаційно-бібліографічна робота.

Рекомендується спланувати роботу зі створення, систематизації та поповнення карток кабінету (наочних посібників, технічних і програмових педагогічних засобів навчання, методичних розробок, статей, навчальної, довідкової та методичної літератури тощо)

6.Охорона праці.

ІІ. Паспортизація кабінету

Для своєчасної оцінки роботи і якісного функціонування кабінету проводиться його паспортизація.

Мета паспортизації: проаналізувати стан кабінету, його готовність забезпечити вимоги стандартів освіти, визначити основні напрямки роботи, привести навчальний кабінет у відповідність до вимог навчально-методичного забезпечення навчально - виховного процесу.