неділя, 5 травня 2019 р.

ПОРТФОЛІО


Загальні відомості
Прізвище, ім’я, по батькові– Михайловський Олександр Володимирович.
Рік народження – 1971.
Освіта – повна вища, Сумський державний педагогічний університет ім. А.С. Макаренка, 2007 рік.
Спеціальність за дипломом– викладач історії, магістр педагогічної освіти.
Педагогічний стаж – 6 років.
Місце роботи –ДНЗ « Сумський хіміко-технологічний центр професійно-технічної освіти» ( з вересня 2017 року).
Посада – викладач історії та суспільних дисциплін.
Нагороди - Подяка департаменту освіти та науки Сумської обласної державної адміністрації, 2019 р.

Участь у семінарах, конференціях, конкурсах, круглих столах. Результати діяльності:
·         Участь у ХV Міжнародному конкурсі творчих робіт школярів, учителів, студентів та аспірантів «Уроки війни та голокосту – уроки толерантності»: науково-дослідницька робота «Сумська область у Другій світовій війні: окупаційна політика нацистського геноциду  та Рух опору». (2018р., диплом учасника);
·         IV місце у ІІ етапі ХVІІ Всеукраїнського конкурсу учнівської творчості: науково-дослідницька робота «Внесок М. П. Василенка в розвиток науки, освіти та становлення державотворчого процесу в роки української революції 1917-1918 років» (2018р.);
·         IІІ місце у ІІ етапі ХVІІІ Всеукраїнського конкурсу учнівської творчості: науково-дослідницька робота «Зруйновані храми та незруйнована духовність» (2019р.);
·         Участь в обласному круглому столі з нагоди відзначення 80-річчя створення Сумської області «Сумщина від давнини до сьогодення: проблеми ідентичності, ментальності, самосвідомості»: наукова праця «Роль етнічних німців у соціально-економічному розвитку Сумщини»(2019р.);



·         Міжнародний семінар «Голокост  та геноцид ромів на українських землях»

·         VI Всеукраїнська науково-практична конференція «Актуальні питання методики викладання суспільних та гуманітарних дисциплін в умовах розбудови сучасної школи»: доповідь «Формування на уроках історії предметних компетентностей учнів за допомогою застосування історичних джерел» (2019 н.р.)



Науково-педагогічна діяльність
ПЕДАГОГІЧНЕ КРЕДО:
“Треба самому багато знати, щоб навчати інших”.
Індивідуальна методична проблема: Створення творчого середовища за допомогою компетентністного підходу на уроках історії.
Методичні розробки уроків
Тема уроку: Суспільно – політичне життя середини 50-х – початку 60-х років.
Мета уроку:
Навчальна:  визначити та дати характеристику суспільно – політичному життю в Україні після ХХ з’їзду КПРС; з’ясувати значення ХХ з’їзду КПРС для суспільства;
визначити, як проходив процес реабілітації жертв сталінських репресій, дати характеристику ставленню суспільства до діяльності Микити Хрущова.
Розвивальна: розвивати вміння використовувати історичні джерела для характеристики та аналізу історичних подій.
Виховна:        виховувати повагу до історичного минулого українського народу.
Тип уроку: засвоєння нових знань
Обладнання уроку підручник Пометун О.І. Історія України для 11 класу, політична карта України, історичні документи та фото, історичні анекдоти про М. Хрущова.
Ключові дати поняття: лютий 1956 р. - ХХ з’їзду КПРС, лібералізація, реабілітація, культ особи.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Мотиваційний момент до засвоєння нових знань
Викладач  зачитує учням уривки історичних анекдотів:
Чужинець запитує радянського громадянина:
— Як поживаєте?
— Як пасажири в автобусі…
— ???
— Одні сидять, а інші трусяться…
Перед доповіддю про культ особистості Хрущов бігав до Мавзолею, аби перевірити пульс у Сталіна.
Бесіда з учнями за прослуханими анекдотами.
1. Які емоції й почуття переважали у свідомості людини, яка жила в тоталітарному суспільстві?
2. Як ви розумієте фразу «Одні сидять, а інші трусяться»? Про що свідчили такі анекдоти?
ІІІ. Оголошення теми, мети уроку
Ознайомлення з планом уроку
План
1. Значення ХХ з’їзду КПРС для суспільства початок лібералізації.
2. Реабілітація жертв сталінських репресій.
3. Ставлення суспільства до діяльності Микити Хрущова.
ІV. Виклад та закріплення нового матеріалу
1. Значення ХХ з’їзду КПРС для суспільства початок лібералізації.
Робота в групах
Учні опрацьовують такі витяги історичних документів: доповідь М.Хрущова на ХХ з’їзді КПРС, спогади Семичастного, Постанова ЦК КПРСпро подолання культу особи та його наслідків(1956 р., червень),  (додатки 1, 2) та дають відповіді на питання:
1.      Назвіть тип документа та його автора?
2.      Про які факти діяльності Сталіна йдеться мова?
3. Як реагували делегати?
4. Які були причини поширення культу особистості?
Робота в парах
Учні самостійно опрацьовують матеріал підручника (стор. 113) та дають відповіді на такі питання:
1. Яким чином відбувалась політична лібералізація суспільства?
2. Чи погоджуєтесь з думкою,  що риси тоталітарного режиму залишились недоторканими?
3. Чи мав М. Хрущов відношення до репресій?(додатки 6,7)
Висновок 1 пункту плану уроку
Загальне питання для груп:
-          Які наслідки мав ХХ з’їзду КПРС для України?
2. Реабілітація жертв сталінських репресій.
            Випереджувальне домашнє завдання. Перегляд та дискусійне обговорення підготовленої учнями презентації «Реабілітація жертв сталінських репресій» (додаток 3).
Висновок 2 пункту плану уроку
-          Чи було повноцінною політична реабілітація так чи ні? Аргументуйте.           
3.      Ставлення суспільства до діяльності Микити Хрущова.
Викладач зачитує учням історичні анекдоти.
Анекдот 1.Помирає Хрущов. На тому світі його ведуть по коридору. На дверях таблички: Ленін ТК. Хрущов питає: «Що значить ТК?». «Ленін — теоретик комунізму».Йдуть далі, напис: «Сталін ТК». Хрущов: «???». «Сталін — тиран комунізму». Йдуть далі, напис: «Хрущов ТК».Хрущов: «Ну а я?» «А ти... Ти базікало кукурудзяне».
Анекдот 2.Дав Хрущов вказівку випустити поштову марку з своїм зображенням. Через деякий час він запитує Міністерство зв’язку,чи користуються радянськігромадяни цією маркою — зовсім не беруть — була відповідь —А чого це?— Кажуть, що не приклеюється — Чого ж це не приклеюється?— Мабуть, плюють не на ту сторону.
-          Про що свідчать ці анекдоти, як вони характеризують ставлення народу до М. Хрущова?
Самостійна індивідуальна робота учнів
Учні опрацьовують витяг історичного документу «Спогади колишнього головного інженера Головкиївміськбуда В. Гусєва.» ( додаток 4) та дають відповіді на такі питання:
1.      Хто автор спогадів?
2.      За яких обставин зустрівся з Хрущовим?
3.      Про що характеризує документ радянського керівника?
Самостійне опрацювання  учнями матеріалу підручника (стор. 115-116)
-          Які заходи були здійснені М. Хрущовим у межах політичного реформування?
-          Як проводилося демократизація суспільства?
Висновок 3 пункту плану уроку
Загальне питання для груп:
-          Яким було ставлення суспільства до Микити Хрущова та його перетворень? Аргументуйте.
V. Підсумок уроку. Рефлексія
Евристична бесіда
-          Чому Хрущов вирішив осудити культ особи Сталіна?
-          Чому Хрущов не довів до кінця розпочаті реформи?
-          Чи можливо це було зробити,не змінюючи систему влади?
-          Які риси характеру М Хрущова заважали введенню альтернатив?
-          Чи згодні ви, що після культу Сталіна настав культ Хрущова тільки в іншій формі? Аргументуйте.
VІ. Домашнє завдання
-          Опрацювати параграф13 стор 111- 116 підручника
-          Підготувати повідомлення або презентації на теми «Розвиток промисловості наприкінці 50-х - початок 60-х.», «Раднаргоспи», «Аграрні реформи Хрущова».
Додатки до уроку
Додаток 1
З Постанови ЦК КПРСпро подолання культу особи та його наслідків(1956 р., червень)
Перебуваючи тривалий період на посту генерального секретаря ЦКпартії, Й.В.Сталін разом з іншими керівними діячами активно боровся заперетворення в життя ленінських заповітів. Він був відданий марксизмові-ленінізмові, як теоретик і визначний організатор очолив боротьбу партіїпроти троцькістів, правих опортуністів, буржуазних націоналістів, протипідступів капіталістичного оточення. У цій політичній та ідейній боротьбіСталін здобув великий авторитет і популярність. Проте з його ім’ям сталина неправильно пов’язувати всі наші великі перемоги. Успіхи, досягнуті Комуністичноюпартією і Радянською країною, вихваляння на адресу Сталіназапаморочили йому голову. В цій обстановці почав поступово складатися
культ особи Сталіна.Розвиткові культу особи сприяли у величезній мірі деякі індивідуальні
якості Й.В.Сталіна, на негативний характер яких вказував ще В.1.Ленін.Наприкінці 1922 р. Ленін звернувся з листом до чергового з’їзду партії, вякому говорилося:
Тов. Сталін, зробившись генсеком, зосередив у своїх руках безмежнувладу, і я не певен, чи зуміє він завжди досить обережно користуватисяцією владоювсередині партії і держави завдала помилкова формула Сталіна про те,що нібито в міру просування Радянського Союзу до соціалізму класова боротьбабуде дедалі більше й більше загострюватись. Ця формула вірна тількидля певних етапів перехідного періоду, коли розв’язувалось питанняхто — кого?, коли йшла вперта класова боротьба за побудову основ соціалізму, була висунута на перший план у 1937 р., в момент, коли соціалізм
уже переміг в нашій країні, коли експлуататорські класи та їх економічнабаза були ліквідовані. На практиці ця помилкова теоретична формула сталаобґрунтуванням найгрубіших порушень соціалістичної законності і масовихрепресій.
Які були причини поширення культу особистості?
Додаток 2
З доповіді Першого секретаря ЦК КПРС М. Хрущова XX з’їзду КПРС «Про культу \ особи та його наслідки»:
/ «...Комісія ознайомилася з великою кількістю матеріалів... і виявила численні факти/.фальсифікованих справ... Виявляється, що багато партійних, радянських, господарчих' працівників... насправді ніколи ворогами, шпигунами, шкідниками... не були, що вони, по \ суті, завжди лишалися чесними комуністами, але були обмовлені, а іноді, не витримавши, \звірячих тортур, самі зводили на себе наклеп (під диктовку слідчих-фальсифікаторів) у | всіляких тяжких і неймовірних звинуваченнях.Склалася порочна практика, коли в НКВС складалися списки людей... і їм заздалегідь визначалася міра покарання. Ці списки передавалися Сталіну для санкціонуван­ ня пропонованих мір покарання. Маючи необмежену владу, він припускався жорстокого свавілля, пригнічував людину морально і фізично.
Зі спогадів делегата XX з ’їзду КПРС В. Семичасного: «Спочатку панувала мертва тиша... розповідь про те, що робили Сталін і його оточення, викликала в залі галас. Але це не були заперечення, а, скоріше, природна людська ' реакція».
Про які факти, пов'язані з діяльністю Й. Сталіна, йшлося у доповіді? Як реагували на це делегати з ’їзду?
Додаток 3
З Указу Президії Верховної Ради СРСР «Про звільнення з-під адміністратив- і ного нагляду кримських татар, балкарців, турків — громадян СРСР, курдів, ' хемшилів і членів їхніх сімей, виселених в період Великої Вітчизняної війни» І (28 квітня 1956 р.):
\ «Враховуючи, що існуючі обмеження у правовому становищі перебуваючих на спец-, поселенні кримських татар, балкарців, турків.., виселених у 1943 — 1944рр у подаль-І І шому не є необхідними. Президія Верховної Ради СРСР ухвалює:
1. Зняти з обліку спецпоселень і звільнити з-під адміністративного нагляду кримських^ ( татар, балкарців, турків...
. 2. Встановити, що зняття обмежень по спецпоселенню з осіб... не передбачає повер­ нення майна, конфіскованого під час виселення, і що вони не мають права повертатися до місць, звідки були виселені».
Які заходи щодо депортованих груп населення передбачено у документі? Чи можемо ми вважати такі заходи послідовною політикою?
Додаток 4
Зспогадівколишнього головного інженера «Головкиївміськбуду» В. Гусєва:.
І «Приїхав товариш Хрущов у 1962 р. до Києва. Цього разу Микита Сергійович вирішив!
\повчити київських будівельників, як правильно будувати житло. А треба сказати, що він ' вчив тоді всіх: художників — як картини писати, хліборобів — як кукурудзу вирощувати, ) вчених — як генетику розвивати... і при цьому він абсолютно не сприймав ніяких запе­ речень. Міг стерти в порошок кожного, хто наважиться не те що альтернативну думку висловити, а навіть узяти під сумнів непогрішимість і правоту вождя.
Зібрали нас, будівельників республіки, у цеківській резиденції «Межигір’ї». Микита | 'Сергійович був у солом’яному капелюсі, українській сорочці — вишиванці, в руках вер­бовий прутик.
Під час свого повчального виступу він несподівано підійшов до мене, говорячи добрі слова на адресу київських будівельників, які швидко споруджують будинки. Але тут же зауважив, що можна було б і збільшити темпи, якби кладку стін і облицювання їх плиткою здійснювати одночасно. Я відчув, що промовчати через повагу до своєї професії не зможу, і почав говорити йому, що так будувати не можна. Новий будинок, як правило, осідає, ’ і плитка буде відпадати... Усе присутнє українське керівництво завмерло. Хрущов кинув І на мене свій лютий погляд і спитав: ”Це ви по слухах чи самі бачили?” Він вчинив мені І справжній допит; "Хто такий? Де вчився? Що збудував?” "Досить, — різко обірвав мене ^на півслові. — Розберемося!”»
Хто автор спогадів? За яких обставин зустрівся з Хрущовим?
Про що характеризує документ радянського керівника?
Позаурочна та виховна робота
Правове виховання неповнолітніх осіб завжди було і є актуальним. Людина, яка з молоду знає свої права та сумлінно виконує свої обов’язки, у майбутньому законослухняний громадянин, а не злочинець. З цією метою організуються та проводяться правові лекторії для учнів навчального закладу з залученням фахівців Сумського центру з надання безкоштовної вторинної правової допомоги.