НА ДОПОМОГУ УЧНЯМ

«Перше завдання історії - утриматися від брехні, друге - не приховувати правди, третє - не давати жодного приводу запідозрити себе в пристрасті або упередженій ворожості»

(Марк Туллій Цицерон)

Самостійне опрацювання джерела інформації

1. Уважно прочитайте текст джерела інформації.

2. Визначте, ким складений текст джерела і з якої причини.

3. Встановіть дату появи даного джерела.

4. Як можна охарактеризувати той історичний період, коли було складене

джерело? Що ви вже про нього знаєте?

5. Визначте історичну особу чи подію про яку йде мова в тексті джерела?

Скільки часу відокремлює саму подію чи особистість від часу їхнього опису?

6. Наскільки правдиво в джерелі висвітлені історичні події? Спробуйте довести свої міркування. Знайдіть в тексті ті місця, що допоможуть аргументувати вашу думку.

7. Що є нереальним у тексті джерела? Чому на ваш погляд, автор (автори) вдалися до вигадки?

8. Чим дане джерело інформації збагатило ваші знання?

9. На які міркування наштовхує вас зміст даного джерела?

10.Які висновки зі своїх міркувань ви можете зробити?

Працюємо з текстовими джерелами

• Слід розрізняти джерела за рубриками:

— «Погляд очевидця»;

— «Свідчення учасника подій»;

— «Газетне повідомлення»;

— «Погляд дослідника»;

— «Офіційний документ».

• Слід відповісти на такі запитання:

1. Що це за документ:

— запис у щоденнику;

— лист (приватний чи офіційний);

— спогади;

— публічне звернення чи заклик;

— політичний документ (звіт, протокол, резолюція, урядова

постанова, декларація тощо);

— дипломатичне послання, акт;

— уривок з історичного дослідження?

2. Хто є автором джерела (приватна, офіційна особа, анонім)?

3. Яка політична, національна, етнічна, службова приналежність

автора? Яким чином це впливає на його ставлення до подій?

4. Чи є у документі інформація, яка підтверджує, що він базується на

особистому досвіді чи на причетності автора до згадуваних подій?

5. Чи був автор очевидцем подій, чи брав у них безпосередню участь?

6. Чи є в документі які-небудь факти, котрі допомагають робити

висновки щодо мети створення документа?

7. Коли з'явилося джерело? Чи був документ написаний у той час,

коли сталася подія, відразу після неї чи через декілька днів, тижнів,

місяців або навіть років потому?

8. Автор просто повідомляє про ситуацію, передає інформацію або

описує те, що сталося, чи документ містить також погляди,

висновки і рекомендації?

9. Чи намагається автор дати об'єктивний і осмислений опис того, що сталося?

10. Чи є в документі які - небудь твердження або фрази, які свідчили б

про уподобання автора, його ставлення до якої - небудь групи

людей або точки зору?

11. Чи є в тексті факти, що дають вам підстави вважати цей документ

достовірним джерелом інформації?

Аналізуємо текст історичних джерел

1. Прочитайте текст.

2. Знайдіть значення нових слів і незрозумілих виразів.

3. Визначте основну частину тексту. У якому реченні викладена головна

ідея, головний зміст?

4. Про яку історичну подію або явище, про які історичні персонажі йде

мова?

5. Визначте в тексті історичного джерела:

- що важливо?

- що потрібно запам'ятати?

- про що довідалися вперше?

- що було незвичайним, несподіваним?

6. Складіть питання до тексту історичного джерела, починаючи їх

словами «чому», «з якою метою», «як».

7. Чи дають відповіді на ці питання можливість краще зрозуміти суть,

причини, значення історичної події чи явища?

8. Визначте своє ставлення до тексту історичного джерела.

Для цього можна використовувати такі слова:

- Це вірно, тому що ...

- Я упевнений(а) у тому, що ...

- Я добре знаю, що ...

- Я думаю інакше, тому що ...

- Я переконаний(а) у цьому, тому що ...

- Я сумніваюся у цьому, тому що ...

- Я не згодний(а) з цим, тому що ...

Зіставляємо джерела інформації

1. Уважно прочитайте текст джерел інформації.

2. Визначте, яка історична подія, особа або яке явище є головною темою

тексту.

3. Встановіть авторів джерел. Хто з них, на ваш погляд, міг точніше відбити

подію, що відбувається, явище, описати особу? Чиїй думці можна довіряти

більше і чому?                                                                             

4. Визначте, з яких питань, положень ви будете зіставляти тексти джерел.

5. Знайдіть в текстах, ще раз їх прочитавши, ті питання, положення, що

повторюються і в одному, і в другому джерелі. Саме цю інформацію

можна вважати найбільш достовірною, що відбиває реальний стан справ.

6. Підлягає сумніву та інформація, що міститься тільки в одному джерелі.

Хоча різні відомості не завжди правдоподібні, вони можуть створювати

більш повну картину, висвітлювати подію, явище, особу з різних сторін.

7. Підводячи підсумки роботи, спробуйте досить чітко усвідомити, що є

головним і найбільш достовірним в даній події, особі, даному явищі.

Відзначте ті питання, що вимагають додаткового вивчення або підтвердження.

Складаємо характеристику історичній особі

1. Уважно прочитайте документ.

2. Про яку історичну особу йдеться (ім'я та прізвище)?

3. Хто вона за походженням?

4. Коли жила і працювала дана особа (що можна сказати про період)?

5. Що зробила для держави? Чим уславила своє ім'я?

Аналізуємо візуальні джерела

1. Що зображено?

2. Коли відбувається подія? З чого це випливає?

3. Коли створене і з якою метою?

4. Де відбувається подія? Характерні ознаки місця? Яке це має значення?

5. Характеристика зображених осіб.

а) До яких соціальних груп і типів належать?

б) Чому такий склад учасників?

6. Яка позиція автора?

7. Наскільки повно відображає тенденцію, явище тощо?

8. Власне ставлення.

Аналізуємо фото

І. Опис.

1. Опишіть якомога докладніше, що ви бачите:

а) люди (чоловіки) жінки, де та як стоять, їх одяг, вираз обличчя

тощо);

б) речі (які саме, як вони згруповані);

в) написи (що саме написано, на чому).

ІІ. Інтерпретація.

1. Первинна:

а) ситуація (що саме і де відбувається, чому саме так, наскільки є

типовою);

б) фото постановочне (тобто персонажі показують) чи

документальне? Обґрунтуйте свою думку.

в) характеристика цих людей (вік, стать, соціальний та майновий стан

тощо);

г) ваші міркування щодо зображених речей;

д) чому саме такий напис, навіщо і на чию пропозицію зроблений?

2. Історична:

а) зробіть висновки про соціальну структуру в цей період;

б) охарактеризуйте його матеріальне становище;

в) хто, на вашу думку, визначав життя, керував ним?

Працюємо з плакатами

1. Що зображено на плакаті?

2. Для кого він був призначений?

3. Яку мету переслідував?

4. Які почуття повинен був викликати?

5. Наскільки він був дієвим на той час?

6. Які думки та почуття він викликає у вас зараз?

Аналізуємо картини

1. Як називається картина?

2. Хто є її автором? Що ви знаєте про його творчість?

3. До якого жанру живопису належить?

4. Опишіть картину за такими запитаннями:

- Що на ній зображено?

- Які художні засоби і кольори використано художником? Чому саме

такі?

- Чи є тут зображення людей? Як вони зображені?

5. Як ви думаєте, яка головна ідея цього твору? Що хотів показати

автор?

6. Які думки та почуття викликає у вас ця картина?

Аналізуємо історичні фотографії

1. Що відбувається на цій фотографії? Чому ви так думаєте?

2. Хто ці люди, котрі зображено на фото? Чим вони займаються?

3. Які об’єкти тут знаходяться?

4. Коли, на вашу думку, було зроблено знімок? Чому ви так вирішили?

5. Ця фотографія є природною чи люди спеціально позували перед

камерою?

6. Що ви знаєте про події, зображені на фото?

7. Яку нову інформацію ви отримали про ці події?

8. Які інші історичні джерела могли б вам допомогти перевірити

достовірність ваших висловів щодо цієї фотографії?

Працюємо з історичною картою

1. Прочитайте назву необхідної карти.

2. Карта починається з так званої легенди-таблички в нижній її частині,

яка містить умовні позначки. Познайомтеся з кожним умовним

знаком легенди, прочитайте його.

3. Знайдіть на карті умовні позначки, зазначені в легенді, докладніше

зупиніться на тих, які вам необхідні при вивченні конкретного

питання.

4. Показуючи на карті місто, селище, обов’язково назвіть його

місцезнаходження.

5. Недостатньо показувати кордони держави (або територію

розселення народів), їх потрібно описувати. Треба називати

річки, моря, гори, які служили природним кордоном.

6. Перед роботою з настінною картою добре вивчіть таку саму карту

в атласі, підручнику або посібнику. Знайдіть усю інформацію, яка

вас цікавить.

7. При роботі з настінною картою необхідно стояти ліворуч від

карти, у правій руці тримаючи указку. У противному разі ви

будете закривати собою карту від однокласників; відразу ж дасте

зрозуміти вчителю, що слабо орієнтуєтесь в карті і вам необхідно

вперше відшукати потрібний об’єкт.

Досліджуємо відео

Опис:

• Опишіть, що ви побачили, переглядаючи відео-ролик. Особливу

увагу звертайте на деталі.

• Які об'єкти потрапили на передній план, а які залишилися на

другому?

• Що робили, чим займалися люди, які потрапили в об'єктив

кінокамери?

• Якщо центральною постаттю сюжету виявився відомий історичний

діяч, спробуйте описати його зовнішність. Зверніть увагу на його

рухи, вираз обличчя.

• Які деталі переглянутого сюжету вам запам'яталися найбільше?

Чому?

Інтерпретація:

• 3 історією якої країни пов'язаний переглянутий вами відеосюжет?

Що дало вам можливість зробити такий висновок?

• До якого часу ви віднесли зняті кадри? Обґрунтуйте свої міркування!

• Чи змінилося ваше уявлення про історичні події після перегляду

відеосюжету? Якщо змінилося, то що саме і чому?

• Що нового ви дізналися про історичні події, які були вам знайомі з

вивченого матеріалу?

• Які емоції І почуття зафіксував кінооператор? Чому саме ці події

зацікавили його передусім?

• Якою ви уявляєте собі психологічну атмосферу історичної події,

знятої кінооператором?

Висновки й узагальнення:

• Сформулюйте висновок, до якого ви дійшли після роботи з

відеосюжетом. Спробуйте провести історичні паралелі. Зробіть

узагальнення.